Музей ім. Івана Піддубного

Вас запрошує музей історії села імені Івана Максимовича Піддубного

Музей – ровесник Незалежної України – відкритий 24 серпня 1991 року.

Перший зал музею розповідає про життя, побут, звичаї жителів, історію рідного села з часу його заснування (першої половини XVIII ст.) і до першої чверті XX століття. Відвідувач музею, переступивши поріг вітальні, зачаровано спостерігає краєвид ще тодішнього, більше як 200-річної давності, села. Зліва - привітна господиня, Берегиня роду. А скільки в неї турбот! Піч топити, їсти варити, шити, ткати, прясти, прати, прасувати, вишивати ще й діточок доглядати (всі речі експонуються у "селянській хаті").

В експозицію другого залу є вишиті рушники та чоловічий і жіночий одяг часів кінця 19 століття. а також представлений вишитий рушник Федори Григорівни Піддубної, що має теж пряме відношення до великого і славного роду, а ще вона прожила більше 100 років при міцному здоров'ї і доброму розумі. її побажання жити всім добрим людям стільки ж і не менше ми з радістю передаємо відвідувачам нашого музею.

Якщо говорити про пам'ять, то їй приділено велику увагу в третьому залі музею, де йде оповідь про село у роки Великої Вітчизняної Війни та участь у війні односельців Пошуковці зробили опис бойового шляху більшості захисників Вітчизни. З 576 красенівців, які пішли на фронт, з поля бою не повернулися 298.

Одержавши Перемогу,в село повернулися фронтовики,які активно включилися у відбудову села.

Що ж то за село, яка його історія, в якому буйним цвітом розрісся Великий Рід Піддубних, що спородив "Великого сина". Підтвердження цьому є "Родинне дерево Піддубних", що зайняло центральне місце в експозиції четвертого залу. На основі досліджень вималювалось не лише родинне дерево непереможного "чемпіона чемпіонів", а й корені інших родів, споріднених з ним. Всього в генеалогічному дереві великого роду Піддубного досліджено понад 250 родин близько 700 осіб.

Та особлива увага відвідувачів музею завжди прикута до матеріалів, де розповідається про славний спортивний шлях "чемпіона-чемпіонів" І. М. Піддубного починаючи з 1891 року, коли 20-річний юнак спочатку працював вантажником у Одеському порту, а з початком літньої навігації перебрався до Севастополя. І далі рік за роком, сторінка за сторінкою його славного велетенського злету. Настінні стенди яскравіють силою-силенною фотознімків, документів, повідомлень преси, публікацій різних газет і журналів, копій афіш його циркових гастролей, які нам люб'язно передала для експозиції адміністрація музею І. М. Піддубного у м. Єйську. Відвідувачі охоче читають самі, запам'ятовують, а дехто навіть занотовує антропометричні дані атлетичної статури 30-річного Івана Максимовича: ріст - 184 см, вага - 118 кг., обсяг грудей 130-134 см, шиї - 50 см, ширина плечей - 114 см.

Щороку в селі проводиться свято богатирської сили на призи пам’яті І.М.Піддубного,які з 1990 року набули статусу Всеукраїнських. У них беруть участь борці із різних регіонів України,ближнього зарубіжжя.

Крім музею, у селі є ще й криниця, недалеко від того місця, де стояла батьківська хата І.М.Піддубного. За переказами старожилів, із неї пив цілющу воду майбутній богатир. Вода в криниці освячується. Вона така чиста і прозора, яким було й життя чемпіона чемпіонів. Жива вода...

Тож, приїжджайте! Попийте джерельної водиці з богатирської криниці! Познайомтеся з нащадками великого роду Піддубних, послухайте наші розповіді про незвичайні «билиці й небилиці з богатирської криниці» і на всяк випадок перевірте, а чи ви не з цього роду Піддубних. Усе може бути. Адже Піддубних цвіту - по всьому світу.